legalusa

Думаєш я з такою думкою не живу? Ти думаєш я просто там в горах вештаюсь. Я в кожній своїй подорожі роблю збори. В 2022 — це було 7000$, в 2023 великих зборів не робив, але від саме за рік не менше задонатив. В 2024 я проїхав на велосипеді від Лос Анджелесу до Нью-Йорку, і зібрав пів мільйона гривень, на які були закуплені дрони, РЕБ, і різні дрібниці. Ось звіт якщо цікаво https://www.facebook.com/35OSB/videos/26510937778552603 Я не живу в світі рожевих поні, як ти висловлюєшся, і не просто філософствую. І так, я тебе закликаю обійняти дружину і вірити, адже без любові до сімʼї і віри в

Навіть не намагаюсь сперечатись, адже дійсно не розумію і не зрозумію тисячної частини того, що ви пережили. Але знову таки, мої дописи можна дивитись під різним кутом. Як я вже казав, хтось мене хуями обкладає, бо "не гоже так жити, допоки війна йде", а хтось каже "показуй це життя, хоч так тримаємось, знаючи, що в кінці тунелю є світло". І, як правило, друге мені кажуть військові, один з яких став моїм близьким другом, лишаючись зараз в третій штурмовій. І навіть якщо мене сотнею хуїв закидають цивільні, а моєму бро на нулі дописи будуть допомогати, то я продовжу їх писати, хоч і відірваний

Ну до пізди, так до пізди. Твоє право, і я зовсім тобі не навʼязую якусь іншу думку. Ти міг пройти повз, але замість того почав агресувати на мене, ніби це я твою сімʼю загнав в підвал, ніби це я пускаю ракети, і змінив твоє життя. Ні, друже, це не я, і не кидайся на ближніх, тільки тому, що вони не страждають так, як страждаєш ти. Адже ти поняття не маєш, через що пройшов я, з якими труднощами стикався, і які втрати пережив. Я не вивалюю то на тебе, і не кажу "ось дивись, як мені було погано, не те, що тобі". Вдихни. Обійми дружину. І живи з вірою, що одного дня все налагодиться і ви ща

Але це не заважає подивитись на своє життя і дати собі відповідь: "Де в усьому цьому ти". Війна ще більше оголяє ран, показуючи, що все може закінчитись в одну секунду. А якщо так, то нащо робити те, що ненавидиш, що не призводить тебе до щастя, не надихає. Звичайно, війна накладає свої обмеження, але я не намагаюсь сказати, що я краще, чи якось вище за вас, і тому тут філософствую. Ні, цей допис зовсім про інше. Хоча кожен в ньому побачить своє, і це чудово. Так і повинні зароджуватись думки, в чесному діалозі.

Ну майже так. Звичайно, герой тієї розповіді взагалі радикально все зробив, і для нього подорожі були втечею від себе і соціума. Для мене це не втеча, адже задовбався тікати. Це шлях пізнання себе. Та в одному я з ним згоден: "Щастя справжнє тільки коли ним ділишся" 😌

Розумію, бо у кожного сприйняття різне. Хтось мене хуями закидає, бо я десь там закордоном живу як живу, а інші дякують, адже через мій ютуб канал відкривають вікно в новий світ, який не покаже ніхто інший. В мене є декілька друзів військових, і один з них мінометник з третьої штурмової. Так ледве не кожен день спілкуємось, і бро просто марить подорожами. Каже, що це допомогає триматись в усьому тому піздеці, що навкруги. Ми з ним обговорюємо плани на майбутнє, і спільну кругосвітню подорож. Тому бачиш, кожний по різному сприймає, але я розумію тебе і твої відчуття 🤗

Оце треба запамʼятати :) Я загубив себе задовго до війни, а війна лиш додала сенсів. Так, я не бачив бойових дій, не маю будинок біля фронту, та й взагалі його не маю як такого. Але шлях кожного до розуміння себе і місця в цьому світі різний. Тому добре, що ти не шкодуєш про свій вибір і його наслідки. Живи 💙💛

Сьогодні рівно дев’ять років із того моменту, як я зареєструвався на цьому форумі, останні три з яких заходив сюди вкрай рідко. Та колись jahforum був моїм рідним домом. Я знайшов тут друзів, однодумців, підтримку, теплі розмови й цілий світ, у який міг утекти від реального життя — успішного, гарного, цікавого, та все ж не мого. І ось зараз, дев’ять років потому, я лежу в маленькому будиночку десь посеред Еквадору. По стелі повзе гекон, за вікном якийсь метелик безуспішно намагається прорватися на світло, а мені раптом спадає на думку: “А чи не зайти на форум?”. І ось я тут — у місці, яке

Не по темі допису, але як же приємно бачити українську на форумі. Давно тут не був ♥️

Ну жук, задів за живе, змусив ще раз на форум зайти . Похід закінчив, пройшовши 4270км від Мексики до Канади. Зараз в Чилі, готуюсь до походу по Патагоніі, а потім знову в Штати, де чекає мене пригода довжиною 5000км. Зараз напишу в свою тему, яку рік тому починав, залишу там посилання на свої соціальні мережі для тих, хто хоче почитати більше про мене і моі пригоди :)

Як мінімум, впливає на короткострокову пам’ять. Люди, які часто курять, підтуплюють часто, і особливо це помітно, якшо ти знав людину до початку куріння і бачиш той «прогрес». Також трава впливає на ініціативність і активність. Стаєш вялим, все здається і так нормальним, навіть якшо живеш в гівні, і немає ніякого бажання щось міняти. У людей з дипресією або психологічними розладами, трава може тільки підсилювати той стан, і погіршуючи загальне почуття. Як мінімум, може бути параноя. Ну і ось раджу подивитись відео - https://www.instagram.com/tv/CTOeF7jHlAa/?igshid

Ты накосячил. На лицо передоз. Пролей горшок, посмотри ППМ на выходе. Если высокий - пролей до оптимальных показателей и оставь на пару дней без лишних манипуляций. Потом 2 полива сделай с половинной дозой, и потом уже выходи на оптимальную. Я б там сделал.

Началось цветение, не хватает нужных минералов. Причин этому несколько: 1. Неправильный ПШ субстрата, что не позволяет растению усваивать минералы. Это может быть из-за высокого или низкого содержания солей. 2. Мало кормишь или не кормишь совсем. Растение ест само себя.

В спорах рождается истинаДумают лишь дуракиНо главная истина - это ЛюбовьА много ли в спорах Любви?