Хто як зчитує показники рідкого рН тесту (TA)?

[ROMANKLIM 541]

Вітаю, шановне громадо гроверів!

Питання виникло тому, що мене бентежить, що з часом відтінок суміші в пробірці змінюється. Приблизно за одним сценарієм. 

Я вже вичитав, що для більш точних показників тесту треба робити його так:

1. Додаємо удобри до відстояної води. Ретельно перемішуємо, чекаємо 15-30хв ( для стабілізації.. чого і як саме - тут маю мало поняття) та це потрібно.
2. Знову ретельно перемішуємо компот, робимо заміри. І тут в мене завжди така історія. Одразу відтінок рідини в пробірці рН більш ніж 8. Через 20хв відтінок змінюється на рН 7. Через+-10 годин ( а іноді набагато менше, просто , частіше, дивлюсь на ранок)відтінок рідини в пробірці змінюється на 6-6.5.

Іще спостереження. Декілька разів бачив, що в пробірці, яку я , припустимо вчора або позавчора ( зазвичай ретельно) сполоснув , щоправда кранухою, і поставив сушитись, наступного разу, коли хочу скористатися, на дні пару крапель блакитної водички. Що я міркую? Крануха в мене лужна. рН 8.5. рідкий тест показує це блакитним відтінком. Виходить, що реактив рН тесту частково залишається в пробірці, хоч я її і добре полоскаю. Та, здається мені, це відіграє малу роль в нашій дії?

А от чому рН всередині замкненої пробірки змінюється? Хотів би зрозуміти.

Така каша.

Дякую заздалегідь за відповіді 

 

[ХаПаZz 4 411]

1 час назад, ROMANKLIM сказал:

А от чому рН всередині замкненої пробірки змінюється?

PH це  Potentia Hydronium, тобто  кількість іонів водню Н+. Вони виділяються при зустрічі лугів з кислотами. Рано чи пізно  реакція взаємодії закінчиться і процесс дисоціації завершиться. Тому пш зростає, бо всі вільні іони водню Н+, поприєднювалися до інших електронних вільних пар і утворили інші з*єднання.  Щоб кислоти та луги вживалися між собою довше, треба хелатувати 2ух валентні катіони. 

Готовому розчину нема потреби стояти ні хвилини, його треба одразу свіжим заливати.  В любого стоявшого розчину буде рости пш, а коли в тебе дрібний залишок, там показники змінюються швидше. 

Изменено 29 октября пользователем ХаПаZz

[ROMANKLIM 541]

2 часа назад, ХаПаZz сказал:

PH це  Potentia Hydronium, тобто  кількість іонів водню Н+. Вони виділяються при зустрічі лугів з кислотами. Рано чи пізно  реакція взаємодії закінчиться і процесс дисоціації завершиться. Тому пш зростає, бо всі вільні іони водню Н+, поприєднювалися до інших електронних вільних пар і утворили інші з*єднання.  Щоб кислоти та луги вживалися між собою довше, треба хелатувати 2ух валентні катіони. 

Готовому розчину нема потреби стояти ні хвилини, його треба одразу свіжим заливати.  В любого стоявшого розчину буде рости пш, а коли в тебе дрібний залишок, там показники змінюються швидше. 

Бро дякую за твої просторі пояснення.  І раніше завжди я тебе за них хвалив, поки це зачепило мене. Бо,хоча я відчуваю багато знань в твоїх повідомленнях, зрозуміти вдається, нажаль , замало з того(

Друга частина повідомлення більш зрозуміла: одразу використовувати компот. Без зайвих простоїв.

Хоча які часові відрізки між приготуванням компоту і замірами, або між тим коли дренаж з'явився, коли міряти його показники і коли саме зчитувати показники рН дренажу в пробірці з реактивом наразі хотілося би прояснення.

Щоб кислоти та луги вживалися між собою довше, треба хелатувати 2ух валентні катіони. 

Бро тут хотілося би теж прояснення 

Вельми дякую!

Изменено 29 октября пользователем ROMANKLIM

[ХаПаZz 4 411]

7 минут назад, ROMANKLIM сказал:

Хоча які часові відрізки між приготуванням компоту і замірами, або між тим коли дренаж з'явився, коли міряти його показники і коли саме зчитувати показники рН дренажу в пробірці з реактивом

Сумбурно трохи...  Скажу так, в приготуванні живильного розчину (компоту) є лише послідовність дій додавання. Спершу додаються луги (мікра та гро) потім кислоти. За ними в догонку додаються буфрені стимулятори та хелати за необхідності.  Після чого пш   корегується додаванням суміші кислот.  

А от те, як довго буде пш на відповідному рівні, буде залежати від показників  первинної води та наявності хелатуючих амінокислот які зберігають кислотні аніони зокрема фосфор. 

В моєму випадку, я користуюся лише Пш метрами і лакмусом з краплями собі голову не морочу.  Що до дренажу, знову ж таки, я не займаюся його замірами на кокосі чи на землі. Бо це суб*єктивне розуміння. Я, ще до засолу бачу все по рослині. І в цілому надаю перевагу зва*язуванню засолів, ніж їх вимиванню. 

ЯКщо ж ти просто будеш кожен полив давати 800-1000ппм, то легко здогадатися що на 30ий полив, в мішку буде  біля 30грамм мінеральних солей.  Бо 1000ппм це = 1г.

І якщо розчин переважно чисто мінеральний і має високу концентрацію біля 1000ппм, то дисоціація лугів з кислотами в такому буде швидшою, а це значить що, пш зросте раніше, бо кислотної частки завжди менше по відношенню до лужної.  І буває часто явище, коли накопичується саме калійна доля, а з виходом на цвітіння, рослина викидає більше кислот коріневою, що разом + фосфат з розчину = кислотний застій. Бо кислоти з калієм дисоціюють довго, і довго виділяються ті самі іони водню які своєю кількісттю і понижуть пш. 

Пш дренажу міряти, не саме логічне зайняття, оскільки для цього краще ТДС, бо показник концентрації катіонів одразу свідчить про ситацію в цілому.  А не про тимчасовий показник  (наявності кислот з влитого рочину)  

Тому все, що варто міряти це вхідний пш. Закалатав, поміряв, залив.   Але, я противник перліту в кокосі, бо він там нах не потрібен.  Звичайного кокосу середньої плотності вистачає.  В противному випадку, в дуже пухкому кокосі поживні речовини погано чіпляються і корінева система вразлива.  І вся ця перекошена логіка прийшла від розуміння, що нібито чим частіші поливи, тим краще оновлення доступності речовин  - ооособливо фосфору. Що є повною нісенітнецею.  Аже суть не в даванні фосфру постійно і регулярно, а в тому, щоб зберегти його для рослини. У фільній формі фосфатний аніон не може чіплятися до кокосу, тому він чупляється до кальцію та натрію утворюючи кальцій фосфати та натрій фосфати. Сама рослина пізніше розкислить цей кальцій фосфат і візьме собі фосфор.  Єдина логічна прична використовувати перліт,  це низьке ппфд нижче ніж 500ппфд.  Тоді аєрація має більшу роль, ніж застій з засолом, бо через низький ппфд відповідно і нижчий потенціал рослини.  

Сподіваюся відповідь на твоє питання тут є. Як не ясно що, то питай.

 

[CannabisDoomOcculta 7 525]

5 часов назад, ROMANKLIM сказал:

Одразу відтінок рідини в пробірці рН більш ніж 8. Через 20хв відтінок змінюється на рН 7. Через+-10 годин ( а іноді набагато менше, просто , частіше, дивлюсь на ранок)відтінок рідини в пробірці змінюється на 6-6.5.

вода окислюється і пх падає. так само з осмоса може виходити 8, трохи постоїть уже 6. або після кипятіння.

[ROMANKLIM 541]

1 час назад, ХаПаZz сказал:

Сумбурно трохи...  Скажу так, в приготуванні живильного розчину (компоту) є лише послідовність дій додавання. Спершу додаються луги (мікра та гро) потім кислоти. За ними в догонку додаються буфрені стимулятори та хелати за необхідності.  Після чого пш   корегується додаванням суміші кислот.  

А от те, як довго буде пш на відповідному рівні, буде залежати від показників  первинної води та наявності хелатуючих амінокислот які зберігають кислотні аніони зокрема фосфор. 

В моєму випадку, я користуюся лише Пш метрами і лакмусом з краплями собі голову не морочу.  Що до дренажу, знову ж таки, я не займаюся його замірами на кокосі чи на землі. Бо це суб*єктивне розуміння. Я, ще до засолу бачу все по рослині. І в цілому надаю перевагу зва*язуванню засолів, ніж їх вимиванню. 

ЯКщо ж ти просто будеш кожен полив давати 800-1000ппм, то легко здогадатися що на 30ий полив, в мішку буде  біля 30грамм мінеральних солей.  Бо 1000ппм це = 1г.

І якщо розчин переважно чисто мінеральний і має високу концентрацію біля 1000ппм, то дисоціація лугів з кислотами в такому буде швидшою, а це значить що, пш зросте раніше, бо кислотної частки завжди менше по відношенню до лужної.  І буває часто явище, коли накопичується саме калійна доля, а з виходом на цвітіння, рослина викидає більше кислот коріневою, що разом + фосфат з розчину = кислотний застій. Бо кислоти з калієм дисоціюють довго, і довго виділяються ті самі іони водню які своєю кількісттю і понижуть пш. 

Пш дренажу міряти, не саме логічне зайняття, оскільки для цього краще ТДС, бо показник концентрації катіонів одразу свідчить про ситацію в цілому.  А не про тимчасовий показник  (наявності кислот з влитого рочину)  

Тому все, що варто міряти це вхідний пш. Закалатав, поміряв, залив.   Але, я противник перліту в кокосі, бо він там нах не потрібен.  Звичайного кокосу середньої плотності вистачає.  В противному випадку, в дуже пухкому кокосі поживні речовини погано чіпляються і корінева система вразлива.  І вся ця перекошена логіка прийшла від розуміння, що нібито чим частіші поливи, тим краще оновлення доступності речовин  - ооособливо фосфору. Що є повною нісенітнецею.  Аже суть не в даванні фосфру постійно і регулярно, а в тому, щоб зберегти його для рослини. У фільній формі фосфатний аніон не може чіплятися до кокосу, тому він чупляється до кальцію та натрію утворюючи кальцій фосфати та натрій фосфати. Сама рослина пізніше розкислить цей кальцій фосфат і візьме собі фосфор.  Єдина логічна прична використовувати перліт,  це низьке ппфд нижче ніж 500ппфд.  Тоді аєрація має більшу роль, ніж застій з засолом, бо через низький ппфд відповідно і нижчий потенціал рослини.  

Сподіваюся відповідь на твоє питання тут є. Як не ясно що, то питай.

Бро, дякую, певне відповідь тут є. Та мені бракує, щоб це розуміти 

[Shajtan 6 369]

В 29.10.2025 в 22:27, ROMANKLIM сказал:

Бро, дякую, певне відповідь тут є. Та мені бракує, щоб це розуміти 

я спробую винести головні думки, може це допоможе тобі зрозуміти слова @ХаПаZz , бо я сам не завжди вкурюю, що він пише. Треба вчитися писати простіше і доступніше для людей. Коротше основні тези:

1. головне у приготуванні поживного розчину для поливу канабісу — це дотримуватися правильної послідовності: спочатку додаються лужні компоненти (мікро- та макродобрива), потім кислоти, а вже після — буферні речовини та стимулятори.

2. стабільність pH залежить від води та наявності хелатів, які допомагають утримувати фосфор у доступній формі.

3. Орієнтуватися на пш поливу, а не дренажу

4. надто часті поливи з високими концентраціями (800–1000 ppm) призводять до накопичення солей у субстраті, через що змінюється кислотність і погіршується живлення рослин. Вжливіше зберігати поживні елементи у субстраті, а не постійно їх оновлювати, і не варто змішувати перліт із кокосом, бо це погіршує утримання добрив і стабільність середовища.

________________________

 

Пояснення по "цікавим" поняттям

Хелати - сполуки мікроелементів (заліза, цинку, міді, марганцю тощо), які «обгорнуті» органічними молекулами (наприклад, амінокислотами або ЕДТА). Такі сполуки захищають елементи від випадіння в осад і зберігають їх у доступній для рослин формі навіть при зміні pH розчину.

Якщо коротко - у більшості випадків достатньо користуватися якісним базовим живленням, бо там хелати вже є і окремо купувати їх не потрібно.

Але якщо ти готуєш «саморобний» компот із окремих солей (нітратів, фосфатів, сульфатів), тоді хелати краще додавати окремо, щоб уникнути осадів і коливань pH.

_____________________________

Ну і ще є така важка фраза, яку без гугла я би не зрозумів (питається, навіщо так складно писати, якщо можна простіше?!):

В 29.10.2025 в 17:58, ХаПаZz сказал:

Щоб кислоти та луги вживалися між собою довше, треба хелатувати 2ух валентні катіони. 

Переклад на людську мову:

Хелати допомагають, щоб поживний розчин не “зіпсувався” і не міняв кислотність — вони стримують реакції між добривами

Якщо не хочеш, щоб розчин швидко міняв pH і добрива між собою реагували, то треба “зв’язати” кальцій і магній у хелати. Тоді кислоти й луги не сваряться між собою, і розчин стоїть стабільний довше

[ROMANKLIM 541]

17 часов назад, Shajtan сказал:

я спробую винести головні думки, може це допоможе тобі зрозуміти слова @ХаПаZz , бо я сам не завжди вкурюю, що він пише. Треба вчитися писати простіше і доступніше для людей. Коротше основні тези:

1. головне у приготуванні поживного розчину для поливу канабісу — це дотримуватися правильної послідовності: спочатку додаються лужні компоненти (мікро- та макродобрива), потім кислоти, а вже після — буферні речовини та стимулятори.

2. стабільність pH залежить від води та наявності хелатів, які допомагають утримувати фосфор у доступній формі.

3. Орієнтуватися на пш поливу, а не дренажу

4. надто часті поливи з високими концентраціями (800–1000 ppm) призводять до накопичення солей у субстраті, через що змінюється кислотність і погіршується живлення рослин. Вжливіше зберігати поживні елементи у субстраті, а не постійно їх оновлювати, і не варто змішувати перліт із кокосом, бо це погіршує утримання добрив і стабільність середовища.

________________________

 

Пояснення по "цікавим" поняттям

Хелати - сполуки мікроелементів (заліза, цинку, міді, марганцю тощо), які «обгорнуті» органічними молекулами (наприклад, амінокислотами або ЕДТА). Такі сполуки захищають елементи від випадіння в осад і зберігають їх у доступній для рослин формі навіть при зміні pH розчину.

Якщо коротко - у більшості випадків достатньо користуватися якісним базовим живленням, бо там хелати вже є і окремо купувати їх не потрібно.

Але якщо ти готуєш «саморобний» компот із окремих солей (нітратів, фосфатів, сульфатів), тоді хелати краще додавати окремо, щоб уникнути осадів і коливань pH.

_____________________________

Ну і ще є така важка фраза, яку без гугла я би не зрозумів (питається, навіщо так складно писати, якщо можна простіше?!):

Переклад на людську мову:

Хелати допомагають, щоб поживний розчин не “зіпсувався” і не міняв кислотність — вони стримують реакції між добривами

Якщо не хочеш, щоб розчин швидко міняв pH і добрива між собою реагували, то треба “зв’язати” кальцій і магній у хелати. Тоді кислоти й луги не сваряться між собою, і розчин стоїть стабільний довше

Дякую бро! Іще повернуся до цього поста, повнікаю